Знайомство з індійською кухнею – справжнісінький шок, навіть для не схильних дивуватися людей. І знайомитися з нею краще не в Москві, а безпосередньо в Індії. Для гостроти відчуттів.
Власне кажучи, шоку буде два. Перший – візуальний: ви ніколи не повірите, що таку гору їжі в змозі з’їсти одна людина – ви. Другою – смаковою, зрозуміло. Вам здасться, що в цій горі їстівного – гострого, гарячого чилійського перцю ну ніяк не менше кілограма.
А ще каррі, гірчиця, коріандр, чорний перець, кориця, часник, кардамон, паприка і множина непіддатливих визначенню трав і порошків.
“Як це взагалі можна є, якого біса вони туди всякій гидоті накидали? Чому мене, білої людини, годують саме цим?! Вони що, не знають, дикуни?! Мало їх англійці.” Вдаючись подібним, таким, що цілком підпадає під статтю “про розпалювання расової ворожнечі” роздумам, ви докінчите своє перше талі і зап’єте його вмістом трилітрового глека, що стоїть перед вами на столику.
В Індії постарайтеся відразу визначитися із смаковими перевагами. Якщо ви приїхали на два тижні і у ваші плани входять відвідини перлини Індії – Агри, ліцезреніє Тадж-махала, який теж перлина, поїздка в зразково-показовий штат Гоа і огляд грандіозного крематорію просто неба – Варанаси, то ніяких змін в живленні і не потрібно.
У всіх туристичних місцях є туристичні ж ресторанчики, де вас за цілком прийнятною ціною нагодують стерпно приготованими європейськими блюдами. Макдоналдси там теж є (у великих містах).
Якщо ж подорож предстоїт тривале і ви збираєтеся зійти з уторованих туристичних маршрутів – звикати до індійської кухні необхідно. Адже в селі в джунглях ні про яку іншій їжі просто не чули, а вашого заповітного “No spicy!” швидше за все не зрозуміють.
Переходити на нову їжу краще з першого дня перебування і різко. Зміни в організмі відбудуться досить сильні – серйозніше простій зміни харчових переваг. Я не дієтолог і взагалі не лікар, але відмічу, що повернення до європейської їжі теж вельми проблематично. Знову-таки не знаю, кому індійську їжу можна, кому немає. Відносно здоровим людям, напевно, можна.
Мені з моїм гастритом явно можна.
Коротше кажучи, процес звикання до місцевої їжі досить тривалий і супроводжується самі розумієте якими наслідками. До речі, щоб пом’якшити їх, існує народний засіб – раз на два дні з’їдати по ложці насіннячок папайї.
Починати опис власне індійської їжі, напевно, варто з невеликого хинді-русського словничка.
- Три головні англійські міфи
- Путівник гастронома або Як не пропустити найсмачніше
- Подорож гастронома в Іспанії
- Повітряна дієта
- Поїдемо – поїмо
This entry was posted on Понеділок, Квітень 19th, 1999 at 06:15 and is filed under Індія. You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0 feed.