А в південних штатах дуже хороше пальмове вино. А в штаті Таміл-наду дозволена яловичина. Втім, написання “Книги про смачну і здорову їжу” з індійською специфікою – заняття хворе довге і непотрібне. Вона (книга) давно вже (дві з половиною тисячі років як) написана. “Аюрведа” називається. До речі, значна частина всесвітньо відомого медичного трактату присвячена живленню.
І в ній під все це кулінарне, на наш погляд, хуліганство підводиться ідеологічна база. А кількість шлункових захворювань тут, як і в тих, що всіх зберегли традиційну структуру живлення країнах, на декілька порядків нижче, ніж там, де від століттями перевіреної кухні відмовилися на користь хімічної погані з супермаркетів.
Їжа, звичайно, незвична, але нічого – голодними не залишитеся.
Ще, чого доброго, полюбите цю дивну їжу і, повернувшись додому, почнете дивувати близьких своїм принциповим небажанням користуватися ножем, вилкою і навіть ложкою, любов’ю до гороху, з’їденням за раз місячного запасу спецій. А також непідробленим жахом побачивши коров’ячої голови, що радісно підморгує з етикетки на банці тушкованої яловичини.
- Три головні англійські міфи
- Путівник гастронома або Як не пропустити найсмачніше
- Подорож гастронома в Іспанії
- Повітряна дієта
- Поїдемо – поїмо
This entry was posted on Понеділок, Квітень 19th, 1999 at 06:15 and is filed under Індія. You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0 feed.