Хелпери можуть бути самих різних видів і підвидів. Їм може опинитися будь-який індійський перехожий, що відмітив замішання туриста з багажем де-небудь на жвавому перехресті і що знає про деяку винагороду в готелі на сусідній вулиці.
Такий недосвідчений хелпер-любитель запропонує допомогти донести речі абсолютно безкоштовно в один прекрасний недорогий готель, де, наприклад, працює його брат або дядько. Хелпери взагалі люблять посилатися в розмові на споріднені зв’язки: їм чомусь здається що у такому разі раптове бажання допомогти незнайомій людині виглядає набагато переконливішим.
Втім, власник готелю, швидко зметикувавши в чому справа, ніжно візьме під руку свого «братика» або «племінника», і вони разом покажуть номери.
професіональнішим підходом відрізняються рикші і таксисти, що мешкають в аеропортах і на вокзалах, особливо Діли або Мумбая. За службовим обов’язком їм відомі напам’ять всі адреси готелів і гестхаусов в місті, а головне – розмір винагороди, яка можна в них отримати.
І якщо навіть турист наперед вирішив, де саме він хоче зупинитися, але цей гестхаус не гарантує винагороди посередникові, водій живо запропонує свою допомогу. Спершу він дружньо розповість про всі жахи вибраного туристом місця проживання. Звичайно ж, це найбрудніші і неприбрані номери в місті, а район – самий сирий і запорошений, та до того ж ще і з хмарами москітів.
У вибраному готелі частенько трапляються крадіжки, а ціна за номер вже давно не та, що вказана в путівнику. Якщо доводи водія не переконали туриста, і міняти свої плани він не має наміру, то водій раптом «згадує» що буквально вранці відвозив за вказаною адресою одну приємну пару англійців, і в гестхаусе не було вільних номерів.
А що поробити – сезон! Турист не вірить, і водій протягує йому телефон, номер він пам’ятає напам’ять або набирає сам під диктування туриста: «Будь ласка, запитаєте!» Жертва недовірливо бере трубку, а там хтось ввічливо повідомляє про те, що вільних місць немає. Їхати після такого дзвінка начебто вже безглуздо.
Втім, місць у вибраному туристом гестхаусе може «не опинитися» і в тому випадку, якщо водій попереджувально збігає розпитати про все на ресепшн. Але вихід є завжди – це те дивовижне місце, адреса якого водієві відома.
Делійські рикші взагалі завжди повні ентузіазму. Наприклад, поїздка туриста за покупками – це поле неоране для допомоги. Водій знає кращі місця в місті, де «найбагатший асортимент, найнижчі ціни, найвища якість» – і хороші комісійні для посередника.
Або можна абсолютно безкоштовно з’їздити на рикші в музей, але при цьому заскочити на хвилинку в «три хороші магазини», де навіть «не треба буде нічого купувати». Плата за привід туриста виявляється набагато вигіднішою за візництво.
- 10 кращих місць для подорожей і відпочинку в 2008 році
- Гоа – це не острів
- Мир з назвою Індія
- Білі плями Санкт-Петербурга
- Особливості відпочинку в Суздале
Pages: 1 2
This entry was posted on Субота, Квітень 17th, 1999 at 06:15 and is filed under Індія. You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0 feed.