Здається, про неї ми знаємо все: батьківщина Салавата Юлаєва, Шевчука і Земфіри, степи, поросшие ковилою і бур’яном, нафта, мед і знамениті бальзами. Та і погода тут така ж, як в столиці. Приїжджають сюди все більше у справах. Тим часом, якщо знати місця, на перший погляд непомітні, в Башкирії можна чарівно відпочити.
У тих, хто втомився від перманентної московської суєти, тут виникає цінне відчуття повного спокою і майже дитячої відчайдушності.
Скатертиною дорога
Потрапити до Башкирії простіше простого. Від Москви ка Уфи – дві години літу. У день – по декілька рейсів. При обмеженому часі варіант оптимальний. Якщо підніматися в небо не хочеться і в запасі є пара днів на дорогу туди і назад, можна поїхати поїздом, наприклад фірмовими “Башкортостан” або “Південний Урал”.
Кінцевий пункт першого – Уфа, другою фінішує в Челябінську (але в Уфі у нього довга зупинка). Обидва курсують щодня. Квиток в купе коштує близько 3000 крб., в плацкартний вагон – 1300 крб. Є і звичайні нефірмові потяги без килимових доріжок і скатертинок на столах, зате плацкарта в них на 500 крб. дешевше.
Квитки краще купувати наперед, в ідеалі, за старою радянською традицією, дні за 40 до моменту передбачуваного виїзду. Сказане особливо актуально літом або під Новий рік: у такі високі сезони в касах справжній бум. І це при тому що купейні полиці коштують майже як місця в літаках. Насправді залізнична колія навіть більш захоплюючий повітря.
Це справжнісінька екскурсія по Середній смузі Росії і Південному Уралу, і тривалість її – цілу добу. Наприклад, потяг зупиниться біля хайтековського вокзалу в Самарі, де на пероні неодмінно продаватимуть місцеві шоколадки, і на загадковій станції Зірка, де до вагонів принесуть в’ялену рибу і банки з варивом.
Порадують око і пейзажі за вікном, що деколи нагадують виставку народних досягнень. Найяскравіші її експонати – всілякі споруди: від дерев’яних хатинок, що покосилися, майже до пояса врослих в землю, до значних цегляних особняків з супутниковими тарілками і підземними гаражами. Чим ближче до Уфи, тим більше синього і бірюзового.
У нинішньому році це, схоже, кольори сезону: у них і огорожі фарбують, і черепицю. Крім того, якщо дивитися уважно, на деяких будинках можна відмітити зображення диких звірів – те кабана, то ведмедя, то ще кого. Наприклад, на під’їзді до Уфи у самої залізної дороги коштує будівля, на цегляній стіні якого червоним по білому викладений олень з гіллястими рогами.
Мисливці “балуються”, пояснюють місцеві, в башкирських лісах для них – справжнє роздолля. Хтось трофеї над дверима вішає, а хтось свою найзнатнішу здобич увіковічує в камені, дереві або цеглині. Ну чим не виставка досягнень?
- Подорож до Еквадору і Перу
- Грецькі канікули всією сімєю
- Один тиждень в Іспанії
- Жерона злиття жанрів
- Названо найдорожче місто Європи Це – Москва
This entry was posted on Субота, Серпень 21st, 1999 at 06:15 and is filed under Росія. You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0 feed.