Коли їдеш до Канади, підсвідомо малюєш собі картинки з фільмів каналу Discovery: невинна природа, гори, ліси, дикі, але симпатичні ведмеді (на екрані вони всі симпатичні), які ловлять собі рибку в стрімких водах безіменної річки, і тому подібні буколічні види.
Десь на периферії пам’яті зберігаються відомості, що черпнули з шкільних підручників, що головне місто Канади – Оттава, а не Квебек, Монреаль або Торонто. Проте знайомитися з Канадою краще всього там, де вона, можна сказати, починалася, – в Квебеке.

Крепи і артилерія

Квебек – місто затишний і дуже поетичний, такий, що немов завмер острівцем в швидкоплинній історії. На околицях, де їм і належить бути, промзони і новобудови, а в центрі, який розкинувся в гирлі річки Святого Лаврентія, місто залишилося майже таким же, яким був в XVII-XVIII сторіччі.
Всього декілька десятиліть опісля після того, як його заснував Самюель де Шамплен, предводитель французьких колоністів – відчайдушних звіроловів, педантичних торговців-гугенотів і полум’яних місіонерів-проповідників.

Старовинні квартали Нижнього міста, що під скелею Кап-о-діаман, де, власне, він починався – з невисокими будинками, складеними з місцевого каменя, вузькими мощеними вулицями і невеликими, як скатертинка, площами (одна з них, Королівська, стара на континенті), – до цього дня обнесени кам’яними стінами. Стіни порівняно молоді – почала XIX століття – але ніде в Канаді більше таких немає.
Є тут і вражаючий замок Шато Фронтенак. Нічого історичного, все виключно меркантильної властивості: споруду звели і використовували як готель, якою вона до цього дня і є.

Переміститися з Верхнього міста в Ніжній або назад можна з легкістю, комфортом і крапелькою адреналіну – на знову ж таки старому на континенті підйомнику. Його, ясна річ, не раз реконструювали, так що, не дивлячись на вельми пристойний вік, працює справно.
Забираєшся в кабінку, і під тобою – круті дахи, примхлива сітка вулиць, кораблики на рейді в затоці Святого Лаврентія і маленькі, як коробочки, авто. Якщо ж спуститися з небес на землю, сісти в машину і проїхатися недалеко за місто, то в природному парку Шют-монморанси можна побачити водопад вище Ніагарського.

Ніагарський атракціон

Але навіть якщо уявити собі, що водопад під Квебеком і вище за Ніагару на пару метрів (ну хіба мало чого не буває?), порівнятися з легендою йому все одно не вдасться, адже Ніагара – один з символів країни разом з кленами і хокеєм. І навіть відчайдушний нонконформіст не зможе з цим посперечатися.

Ніагара чутно і видно за декілька кілометрів. Чутно зрозуміло чому, а видно із-за хмари найдрібніших бризок, яка постійно стоїть над тими, що скидаються в пропасти тоннами води. Цей водопад не найвищий в світі (всього 57 м), але самий повноводний (ширина дуги Ніагари – 670 м, літом вона пропускає майже 300 куб.

1. 10 кращих місць для подорожей і відпочинку в 2008 році
2. 10 фонтанів миру в яких варто викупатися
3. Топ 10 міст для подорожей з дітьми
4. Оксамитовий сезон
5. Анапа – це сонячне веселе місто

Pages: 1 2 3 4

This entry was posted on Понеділок, Червень 21st, 1999 at 06:15 and is filed under Цікаве. You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0 feed.